ідіотип

ідіоти́п

іменник чоловічого роду

сукупіність спадкових факторів особини

Значення в інших словниках

1. ідіотип — -у, ч. див. генотип.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ідіотип — ідіоти́п (від грец. ίδιος – свій, особливий і тип) сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона.  Словник іншомовних слів Мельничука