ідіотип

ідіоти́п

-у, ч.

див. генотип.

Значення в інших словниках

1. ідіотип — ідіоти́п іменник чоловічого роду сукупіність спадкових факторів особини  Орфографічний словник української мови
2. ідіотип — ідіоти́п (від грец. ίδιος – свій, особливий і тип) сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона.  Словник іншомовних слів Мельничука