ідіотизм

ідіоти́зм

-у, ч.

1》 Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності.

2》 розм. Дурість, глупота, безглуздя.

Значення в інших словниках

1. ідіотизм — ІДІОТИЗМ – ІДІОТСТВО – ІДІОТІЯ Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький). 2. розм. Дурість, безглуздя.  Літературне слововживання
2. ідіотизм — див. нісенітниця  Словник синонімів Вусика
3. ідіотизм — ідіоти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. ідіотизм — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. ідіотизм — Ідіоти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ідіотизм — ІДІОТИ́ЗМ, у, ч. 1. Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності. 2. розм. Дурість, глупота, безглуздя.  Словник української мови в 11 томах