ідіотизм

ІДІОТИ́ЗМ, у, ч.

1. Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності.

2. розм. Дурість, глупота, безглуздя.

Самодержавство залишило у спадщину відсталу, неграмотну країну з глухими закутками, ідіотизмом сільського життя, де основну масу населення становив зашкарублий і затурканий мужик (Ком. Укр., 4, 1965, 5);

Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 91).

Значення в інших словниках

1. ідіотизм — ІДІОТИЗМ – ІДІОТСТВО – ІДІОТІЯ Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький). 2. розм. Дурість, безглуздя.  Літературне слововживання
2. ідіотизм — див. нісенітниця  Словник синонімів Вусика
3. ідіотизм — ідіоти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. ідіотизм — -у, ч. 1》 Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності. 2》 розм. Дурість, глупота, безглуздя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ідіотизм — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. ідіотизм — Ідіоти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)