Значення в інших словниках
-
ідіотизм —
ІДІОТИЗМ – ІДІОТСТВО – ІДІОТІЯ Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький). 2. розм. Дурість, безглуздя.
Літературне слововживання
-
ідіотизм —
ідіоти́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ідіотизм —
-у, ч. 1》 Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності. 2》 розм. Дурість, глупота, безглуздя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ідіотизм —
БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
ідіотизм —
Ідіоти́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ідіотизм —
ІДІОТИ́ЗМ, у, ч. 1. Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності. 2. розм. Дурість, глупота, безглуздя.
Словник української мови в 11 томах