Значення в інших словниках
-
ізобутилен —
ІЗОБУТИЛЕ́Н, у, ч. Ненасичений вуглеводень. Ізобутилен було синтезовано 1868 року О. Бутлеровим шляхом дегідратації бутилового спирту (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
ізобутилен —
-у, ч. Ненасичений вуглеводень, що використовується у виробництві ізооктану, ізопрену, синтетичного каучуку тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ізобутилен —
ізобутиле́н (від ізо... та бутилен) органічна сполука; безбарвний газ. Застосовують для одержання ізооктану, синтетичного каучуку, синтетичних смол тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука