1. Орфографічний словник української мови

ізобутилен

ізобутиле́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізобутилен — ІЗОБУТИЛЕ́Н, у, ч. Ненасичений вуглеводень. Ізобутилен було синтезовано 1868 року О. Бутлеровим шляхом дегідратації бутилового спирту (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. ізобутилен — -у, ч. Ненасичений вуглеводень, що використовується у виробництві ізооктану, ізопрену, синтетичного каучуку тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізобутилен — ізобутиле́н (від ізо... та бутилен) органічна сполука; безбарвний газ. Застосовують для одержання ізооктану, синтетичного каучуку, синтетичних смол тощо. Словник іншомовних слів Мельничука