ізограф

ізогра́ф

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. ізограф — ІЗО́ГРАФ¹, а, ч., заст. Іконописець, живописець. У постанові Стоглавого собору (1551 р.) щодо особистих якостей і способу життя ізографів нічого не говорилося про заборону жінкам займатися іконописом (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. ізограф — -а, ч. Іконописець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ізограф — ІКОНОПИ́СЕЦЬ (той, хто малює ікони), БОГОМА́З, ІКО́ННИК, ІЗОГРА́Ф заст. Коли іконописець завершував свій твір, він не знав його дальшої долі (з журналу); А, може, того Миколая малювали богомази з такого діда, як Сахрон (І.  Словник синонімів української мови