ізолювальник —
ІЗОЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається ізолюванням провідників електричної, теплової і т. ін. енергії. Ізолювальник зобов'язаний знати характеристику шкідливих речовин, які можуть виділятися під час виконання робіт, їхню дію на організм людини (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
ізолювальник —
-а, ч. Людина, яка ізолює що-небудь або кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови