ізолювальник

ізолюва́льник

-а, ч.

Людина, яка ізолює що-небудь або кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. ізолювальник — ІЗОЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається ізолюванням провідників електричної, теплової і т. ін. енергії. Ізолювальник зобов'язаний знати характеристику шкідливих речовин, які можуть виділятися під час виконання робіт, їхню дію на організм людини (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. ізолювальник — ізолюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови