ізолювальник

ІЗОЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що займається ізолюванням провідників електричної, теплової і т. ін. енергії.

Ізолювальник зобов'язаний знати характеристику шкідливих речовин, які можуть виділятися під час виконання робіт, їхню дію на організм людини (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ізолювальник — ізолюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ізолювальник — -а, ч. Людина, яка ізолює що-небудь або кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови