Орфографічний словник української мови

іконник

іко́нник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. іконник — -а, ч. Те саме, що іконописець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. іконник — ІКОНОПИ́СЕЦЬ (той, хто малює ікони), БОГОМА́З, ІКО́ННИК, ІЗОГРА́Ф заст. Коли іконописець завершував свій твір, він не знав його дальшої долі (з журналу); А, може, того Миколая малювали богомази з такого діда, як Сахрон (І.  Словник синонімів української мови