іконник
ІКОНОПИ́СЕЦЬ (той, хто малює ікони), БОГОМА́З, ІКО́ННИК, ІЗОГРА́Ф заст. Коли іконописець завершував свій твір, він не знав його дальшої долі (з журналу); А, може, того Миколая малювали богомази з такого діда, як Сахрон (І. Цюпа); В Наталівці мені довелося побачити багато старовинних чудових ікон.. Чи тут приклали руку володимирські богомази, чи потрудився майстер з Чернігова, працював над дошкою московський ізограф, чи вклав усе своє уміння новгородський іконник (з журналу)
Словник синонімів української мови