Орфографічний словник української мови

інкримінація

інкриміна́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інкримінація — Закид, осуда, звин  Словник чужослів Павло Штепа
  2. інкримінація — -ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкримінація — ОБВИНУВА́ЧЕННЯ (те, що ставиться за провину кому-небудь, викриває, звинувачує кого-небудь), ЗВИНУВА́ЧЕННЯ, ІНКРИМІНА́ЦІЯ книжн., ОСКА́РЖЕННЯ заст., ІНВЕКТИ́ВА книжн., заст. Вона з обуренням відкидала ті обвинувачення (М.  Словник синонімів української мови
  4. інкримінація — ІНКРИМІНА́ЦІЯ, ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін. Представники обвинувачення дивляться на лаву підсудних і фіксують у своїх інкримінаціях діяльність кожного з цих двадцяти арештантів — лідерів нацизму і корифеїв бандитизму (Смолич, Після війни, 1947, 31).  Словник української мови в 11 томах