інкримінація

ІНКРИМІНА́ЦІЯ, ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін.

Представники обвинувачення дивляться на лаву підсудних і фіксують у своїх інкримінаціях діяльність кожного з цих двадцяти арештантів — лідерів нацизму і корифеїв бандитизму (Смолич, Після війни, 1947, 31).

Значення в інших словниках

1. інкримінація — Закид, осуда, звин  Словник чужослів Павло Штепа
2. інкримінація — інкриміна́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. інкримінація — -ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інкримінація — ОБВИНУВА́ЧЕННЯ (те, що ставиться за провину кому-небудь, викриває, звинувачує кого-небудь), ЗВИНУВА́ЧЕННЯ, ІНКРИМІНА́ЦІЯ книжн., ОСКА́РЖЕННЯ заст., ІНВЕКТИ́ВА книжн., заст. Вона з обуренням відкидала ті обвинувачення (М.  Словник синонімів української мови