Словник української мови в 11 томах

інкримінований

ІНКРИМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп.і мин. ч. до інкримінува́ти.

Фатальне число [газети] .. вийшло нарешті по тригодинному спізненню і з пропущенням усіх інкримінованих уступів (Фр., IV, 1950, 171);

// інкриміно́вано, безос. присудк. сл.

Уже було проведено допит свідків.., але те, що було інкриміновано обвинуваченим, не вияснювалось, а ще більше заплутувалось (Кол., Терен.., 1959, 272).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інкримінований — інкриміно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. інкримінований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інкримінувати. || інкриміновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкримінований — Інкриміно́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)