інкримінований
ІНКРИМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп.і мин. ч. до інкримінува́ти.
Фатальне число [газети] .. вийшло нарешті по тригодинному спізненню і з пропущенням усіх інкримінованих уступів (Фр., IV, 1950, 171);
// інкриміно́вано, безос. присудк. сл.
Уже було проведено допит свідків.., але те, що було інкриміновано обвинуваченим, не вияснювалось, а ще більше заплутувалось (Кол., Терен.., 1959, 272).
Словник української мови (СУМ-11)