інкримінація
інкриміна́ція
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інкримінація — Закид, осуда, звин Словник чужослів Павло Штепа
- інкримінація — -ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інкримінація — ОБВИНУВА́ЧЕННЯ (те, що ставиться за провину кому-небудь, викриває, звинувачує кого-небудь), ЗВИНУВА́ЧЕННЯ, ІНКРИМІНА́ЦІЯ книжн., ОСКА́РЖЕННЯ заст., ІНВЕКТИ́ВА книжн., заст. Вона з обуренням відкидала ті обвинувачення (М. Словник синонімів української мови
- інкримінація — ІНКРИМІНА́ЦІЯ, ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін. Представники обвинувачення дивляться на лаву підсудних і фіксують у своїх інкримінаціях діяльність кожного з цих двадцяти арештантів — лідерів нацизму і корифеїв бандитизму (Смолич, Після війни, 1947, 31). Словник української мови в 11 томах