інкримінація

Закид, осуда, звин

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкримінація — інкриміна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. інкримінація — -ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкримінація — ОБВИНУВА́ЧЕННЯ (те, що ставиться за провину кому-небудь, викриває, звинувачує кого-небудь), ЗВИНУВА́ЧЕННЯ, ІНКРИМІНА́ЦІЯ книжн., ОСКА́РЖЕННЯ заст., ІНВЕКТИ́ВА книжн., заст. Вона з обуренням відкидала ті обвинувачення (М. Словник синонімів української мови
  4. інкримінація — ІНКРИМІНА́ЦІЯ, ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін. Представники обвинувачення дивляться на лаву підсудних і фіксують у своїх інкримінаціях діяльність кожного з цих двадцяти арештантів — лідерів нацизму і корифеїв бандитизму (Смолич, Після війни, 1947, 31). Словник української мови в 11 томах