іномовець —
ІНОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що говорить іншою мовою. Свідчень приємності звучання української мови є більш ніж достатньо в усних і писемних висловленнях, у тому числі й загальновідомих, і звичайних іномовців (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах