іноходець

інохо́дець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. іноходець — -хідця, ч. Кінь, який бігає інохіддю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. іноходець — ІНОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч. Кінь, який бігає інохіддю. В тяжкій роботі, в упряжі інохідці значно поступаються коням, що йдуть риссю (Конярство, 1957, 23).  Словник української мови в 11 томах