Великий тлумачний словник сучасної мови

іноходець

інохо́дець

-хідця, ч.

Кінь, який бігає інохіддю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. іноходець — інохо́дець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. іноходець — ІНОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч. Кінь, який бігає інохіддю. В тяжкій роботі, в упряжі інохідці значно поступаються коням, що йдуть риссю (Конярство, 1957, 23).  Словник української мови в 11 томах