інтелігент —
[інтеил'ігент] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
інтелігент —
-а, ч. Той, хто належить до інтелігенції (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
інтелігент —
ІНТЕЛІГЕ́НТ, а, ч. Той, хто належить до інтелігенції (у 1 знач.). Робота інтелігента серед темної народної маси.. — от що служить темою більших Франкових повістей (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах