інтелігент

інтеліге́нт

-а, ч.

Той, хто належить до інтелігенції (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. інтелігент — [інтеил'ігент] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
2. інтелігент — інтеліге́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. інтелігент — ІНТЕЛІГЕ́НТ, а, ч. Той, хто належить до інтелігенції (у 1 знач.). Робота інтелігента серед темної народної маси.. — от що служить темою більших Франкових повістей (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах