інтендант —
рос. интендант (фр. intendant, від латин. intendo — спрямовую, готую) — 1. Військовослужбовець офіцерського скла-ду, що відає забезпеченням військ продовольством, зброєю...
Eкономічна енциклопедія
інтендант —
-а, ч. Той, хто завідує військовим господарством, здійснює постачання армії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інтендант —
інтенда́нт (франц. intendant, від лат. intendo – спрямовую, готую) 1. Військовослужбовець офіцерського складу, що відає забезпеченням військ продовольством, зброєю, військово-господарським майном та організацією побутового обслуговування особового складу.
Словник іншомовних слів Мельничука
інтендант —
ІНТЕНДА́НТ, а, ч. Той, хто завідує військовим господарством, займається постачанням армії. Полковник.. виплигнув із штабного вагона, вирішивши як слід висповідати інтенданта, що відправив пульмани з сіном на запасну колію (Руд., Остання шабля, 1959, 9).
Словник української мови в 11 томах