інтендант
ІНТЕНДА́НТ, а, ч. Той, хто завідує військовим господарством, займається постачанням армії.
Полковник.. виплигнув із штабного вагона, вирішивши як слід висповідати інтенданта, що відправив пульмани з сіном на запасну колію (Руд., Остання шабля, 1959, 9).
Словник української мови (СУМ-11)