іржаво —
рідше ржаво. Присл. до іржавий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
іржаво —
ІРЖА́ВО, рідше РЖА́ВО. Присл. до іржа́вий. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (Гончар, Тронка, 1963, 180); Хтось спиняється перед дверима камери, клацає замок, залізні двері ржаво скриплять (Кол., На фронті.., 1959, 110).
Словник української мови в 11 томах