іржаво

іржа́во

рідше ржаво.

Присл. до іржавий.

Значення в інших словниках

1. іржаво — іржа́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. іржаво — ІРЖА́ВО, рідше РЖА́ВО. Присл. до іржа́вий. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (Гончар, Тронка, 1963, 180); Хтось спиняється перед дверима камери, клацає замок, залізні двері ржаво скриплять (Кол., На фронті.., 1959, 110).  Словник української мови в 11 томах