істерик

істе́рик

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. істерик — -а, ч. Той, хто хворіє на істерію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. істерик — ІСТЕ́РИК, а, ч. Той, хто хворіє на істерію. Щось сміється в грудях і ридає. Що мені? Чи я істерик? Чи поет, чи хорий? (Коб., III, 1956, 80).  Словник української мови в 11 томах