істерик

істе́рик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істерик — -а, ч. Той, хто хворіє на істерію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. істерик — ІСТЕ́РИК, а, ч. Той, хто хворіє на істерію. Щось сміється в грудях і ридає. Що мені? Чи я істерик? Чи поет, чи хорий? (Коб., III, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах