істерик

істе́рик

-а, ч.

Той, хто хворіє на істерію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істерик — істе́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. істерик — ІСТЕ́РИК, а, ч. Той, хто хворіє на істерію. Щось сміється в грудях і ридає. Що мені? Чи я істерик? Чи поет, чи хорий? (Коб., III, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах