1. Словник української мови в 11 томах

істерик

ІСТЕ́РИК, а, ч. Той, хто хворіє на істерію.

Щось сміється в грудях і ридає. Що мені? Чи я істерик? Чи поет, чи хорий? (Коб., III, 1956, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істерик — істе́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. істерик — -а, ч. Той, хто хворіє на істерію. Великий тлумачний словник сучасної мови