Орфографічний словник української мови

їжджений

ї́жджений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. їжджений — -а, -е. 1》 розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2》 По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. їжджений — Ї́жджений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. їжджений — Ї́ЖДЖЕНИЙ, а, е. 1. розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2. По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений. Упереді [попереду] лежав шлях узенький, мало їжджений (Вовчок, І, 1955, 323).  Словник української мови в 11 томах