їжитися

ї́житися

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. їжитися — (- волос) гороїжитися, стовбурчитися, настовбурчуватися, дибитися; П. БУНДЮЧИТИСЯ; їжачитися.  Словник синонімів Караванського
2. їжитися — див. мерзнути; стовбурчитися  Словник синонімів Вусика
3. їжитися — [йіжиетиес'а] йіжус'а, йіжиес':а, йіжиец':а, йіжац':а; нак. йіз'с'а, йіжтеис'а  Орфоепічний словник української мови
4. їжитися — їжуся, їжишся, недок. 1》 Підійматися вгору; стовбурчитися. 2》 Підіймати сторч шерсть, пір'я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). 3》 перен., розм. Те саме, що бундючитися. 4》 Те саме, що кулитися; щулитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. їжитися — НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ (про тварин, птахів — піднімати сторч шерсть, щетину, пір'я від страху, люті або холоду), Ї́ЖИТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ. — Док.: наїжа́читися, наї́житися.  Словник синонімів української мови
6. їжитися — Ї́житися, ї́жуся, ї́жишся; не ї́жся, не ї́жтесь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. їжитися — ЇЖИТИСЯ, їжуся, їжишся, недок. 1. Підійматися вгору; стовбурчитися. А жах чимраз сильніше хапав його за груди, волосся на голові їжилося (Іван Франко, IV, 1950, 337); Сива щетина їжиться дико на щоках [Джузеппе] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 414)...  Словник української мови в 11 томах
8. їжитися — Їжитися, -жуся, -жишся гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217. 2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.  Словник української мови Грінченка