їжджений

Ї́ЖДЖЕНИЙ, а, е.

1. розм. Привчений до їзди.

Їжджений кінь.

2. По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений.

Упереді [попереду] лежав шлях узенький, мало їжджений (Вовчок, І, 1955, 323).

Значення в інших словниках

1. їжджений — -а, -е. 1》 розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2》 По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. їжджений — ї́жджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. їжджений — Ї́жджений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)