ґелґання

ґе́лґання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. ґелґання — ҐЕ́ЛҐАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ґе́лґати і звуки, утворювані цією дією; ґелґіт. Не бачила вона, як з-під воріт Шумейкового дворища з ґелґанням вилізла стара гуска (А. Шиян). 2. перен. Голосна, нерозбірлива, незрозуміла розмова; галас, гомін.  Словник української мови у 20 томах
2. ґелґання — -я, с. 1》 Дія за знач. ґелґати і звуки, утворювані цією дією. 2》 перен. Голосна, нерозбірлива, незрозуміла розмова; галас, гомін.  Великий тлумачний словник сучасної мови