1. Орфографічний словник української мови

ґелґання

ґе́лґання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґелґання — ҐЕ́ЛҐАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ґе́лґати і звуки, утворювані цією дією; ґелґіт. Не бачила вона, як з-під воріт Шумейкового дворища з ґелґанням вилізла стара гуска (А. Шиян). 2. перен. Голосна, нерозбірлива, незрозуміла розмова; галас, гомін. Словник української мови у 20 томах
  2. ґелґання — -я, с. 1》 Дія за знач. ґелґати і звуки, утворювані цією дією. 2》 перен. Голосна, нерозбірлива, незрозуміла розмова; галас, гомін. Великий тлумачний словник сучасної мови