ґелґіт

ґе́лґіт

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. ґелґіт — ҐЕ́ЛҐІТ, ґоту, ч. Те саме, що ґе́лґання. Годовані, важкі гусаки зустріли мене ворожим, задиркуватим ґелґотом (І. Микитенко); Чути гуркіт машин і ґелґіт людських голосів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. ґелґіт — -ґоту, ч. Те саме, що ґелґання.  Великий тлумачний словник сучасної мови