ґелґіт

ґе́лґіт

-ґоту, ч.

Те саме, що ґелґання.

Значення в інших словниках

1. ґелґіт — ҐЕ́ЛҐІТ, ґоту, ч. Те саме, що ґе́лґання. Годовані, важкі гусаки зустріли мене ворожим, задиркуватим ґелґотом (І. Микитенко); Чути гуркіт машин і ґелґіт людських голосів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. ґелґіт — ґе́лґіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови