Орфографічний словник української мови

ґонтина

ґонти́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґонтина — ҐОНТИ́НА, и, ж. Дощечка ґонту (ґонти). Ґонтину кріплять до даху цвяхом на такій висоті, щоб його головку прикрила ґонтина наступного, вищого ряду (із журн.); Укладання ґонтин здійснюється справа наліво (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. ґонтина — -и, ж. Окрема тонка дощечка для покриття хати ґонтом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґонтина — Ґонтина, -ни ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.  Словник української мови Грінченка