ґонтина

ҐОНТИ́НА, и, ж.

Дощечка ґонту (ґонти).

Ґонтину кріплять до даху цвяхом на такій висоті, щоб його головку прикрила ґонтина наступного, вищого ряду (із журн.);

Укладання ґонтин здійснюється справа наліво (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ґонтина — ґонти́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ґонтина — -и, ж. Окрема тонка дощечка для покриття хати ґонтом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ґонтина — Ґонтина, -ни ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.  Словник української мови Грінченка