ґонтина
ҐОНТИ́НА, и, ж.
Дощечка ґонту (ґонти).
Ґонтину кріплять до даху цвяхом на такій висоті, щоб його головку прикрила ґонтина наступного, вищого ряду (із журн.);
Укладання ґонтин здійснюється справа наліво (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
ґонтина —
ґонти́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ґонтина —
-и, ж. Окрема тонка дощечка для покриття хати ґонтом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ґонтина —
Ґонтина, -ни ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.
Словник української мови Грінченка