ґонтина
ҐОНТИ́НА, и, ж.
Дощечка ґонту (ґонти).
Ґонтину кріплять до даху цвяхом на такій висоті, щоб його головку прикрила ґонтина наступного, вищого ряду (із журн.);
Укладання ґонтин здійснюється справа наліво (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me