1. Словник української мови Грінченка

ґонтина

Ґонтина, -ни

ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґонтина — ҐОНТИ́НА, и, ж. Дощечка ґонту (ґонти). Ґонтину кріплять до даху цвяхом на такій висоті, щоб його головку прикрила ґонтина наступного, вищого ряду (із журн.); Укладання ґонтин здійснюється справа наліво (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. ґонтина — ґонти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ґонтина — -и, ж. Окрема тонка дощечка для покриття хати ґонтом. Великий тлумачний словник сучасної мови