ґонтина
ґонти́на
-и, ж.
Окрема тонка дощечка для покриття хати ґонтом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґонтина — ҐОНТИ́НА, и, ж. Дощечка ґонту (ґонти). Ґонтину кріплять до даху цвяхом на такій висоті, щоб його головку прикрила ґонтина наступного, вищого ряду (із журн.); Укладання ґонтин здійснюється справа наліво (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- ґонтина — ґонти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ґонтина — Ґонтина, -ни ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех. Словник української мови Грінченка