ґонтина

ґонти́на

-и, ж.

Окрема тонка дощечка для покриття хати ґонтом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґонтина — ҐОНТИ́НА, и, ж. Дощечка ґонту (ґонти). Ґонтину кріплять до даху цвяхом на такій висоті, щоб його головку прикрила ґонтина наступного, вищого ряду (із журн.); Укладання ґонтин здійснюється справа наліво (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. ґонтина — ґонти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ґонтина — Ґонтина, -ни ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех. Словник української мови Грінченка