ґонтина —
ҐОНТИ́НА, и, ж. Дощечка ґонту (ґонти). Ґонтину кріплять до даху цвяхом на такій висоті, щоб його головку прикрила ґонтина наступного, вищого ряду (із журн.); Укладання ґонтин здійснюється справа наліво (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
ґонтина —
ґонти́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ґонтина —
-и, ж. Окрема тонка дощечка для покриття хати ґонтом.
Великий тлумачний словник сучасної мови