Орфографічний словник української мови

ґрунь

ґрунь

іменник чоловічого роду

вершина гори

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґрунь — -я і ґруник, -а, ч., зах. Вершина гори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ґрунь — Ґрунь, -ня м. Хребетъ горы. Шух. І. 1.  Словник української мови Грінченка