ввіритися
вві́ритися нога́м. Швидко побігти, втекти. — Данилко прослизнув до другої землянки і, коли вже не стало чути кроків, ввірився ногам (П. Панч); — Сльоза, почекай. Та же я зостаюся сама! Але Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам (П. Панч).
Фразеологічний словник української мови