ввіритися
Звірятися, -ря́юся, -єшся
сов. в. ввіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. Брацл. у.
2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Макс. 126.
3) Терять, потерять довѣріе. Сим. IV.
Словник української мови Грінченка