відбавляти
хоч відбавля́й. Дуже багато. — Округом не доводилося ще командувати,— розвів він (генерал Жуков) руками й посміхнувся. — Тривог тут хоч відбавляй (О. Сизоненко); — Роботи в нас хоч одбавляй. Маємо от поки! — черкнув пальцем по горлу (Г. Коцюба); — Танцюристів і співаків у Браному полі хоч відбавляй (В. Чумак). хоч відсипа́й. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння хоч одсипай... (Збірник про М. Кропивницького).
Фразеологічний словник української мови