відбавляти
ВІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. відба́влять; док., перех. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого.
Хоч відбавля́й — занадто багато.
[Горлов:] Головне у полководця — в душі. Коли вона смілива, хоробра, настирлива, тоді ніхто не страшний, а цього у нас хоч одбавляй (Корн., II, 1955, 33).
Словник української мови (СУМ-11)