горе
би́тий го́рем (ту́гою). Який багато страждав, переживав; згорьований, засмучений. Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті (шматки) (Панас Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко); Затих мій сивий (дідусь), битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко).
з го́рем (з ли́хом) попола́м. З великими труднощами; ледве, насилу. В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа); З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар); Змерзла ж (Маруся) то так, що зуб з зубом не зведе .. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ’яненко); Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті, .. втік із кавалерійського полку (З газети).
з го́ря. Через обставини, пов’язані з переживаннями, несправедливістю, неприємностями, образою, неспокоєм і т. ін.; скривджений, ображений тощо. Ревнивий репортер, розгубившись остаточно і не знаючи, як він має припинити залицяння ревізора до дружини, “з горя” напився і лежав.., як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий).
(і) го́ря (нужди́) ма́ло кому і без додатка. 1. Хто-небудь не переживає з приводу чогось, задоволений усім; добре комусь. — Зженеш нахабу (муху) з носа, а їй і горя мало — перейде на лоба (О. Ковінька); Десь притуливсь на припічку (цвіркун), пригрівся — й горя мало (О. Мисик); Чи будуть дощі іти, чи ні, йому (сотнику) нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Хтось не звертає ні на що уваги; байдуже кому-небудь до чогось. — Усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало!.. (С. Васильченко); Що ж стоять, не скаржаться, мов горя мало! (Леся Українка); Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі, .. чи біла шия, чи довга коса: їй до сього нужди мало (Г. Квітка-Основ’яненко).
і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому. Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до всього. А вони (наймички) — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний); Ввійшли у велику хату .. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (Г. Квітка-Основ’яненко).
коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря, біди́ і т. ін). Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь; пусте, дрібниці. Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети); Все це (переживання) здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя, — кинув хтось з гурту (В. Козаченко).
сьорбну́ти ли́ха (го́ря). Перенести чимало труднощів; набідуватися. Хай уже бавиться (Світлана) тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар); Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк). сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник); // чого. Зазнати великих випробувань у зв’язку з чимось. Дух наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш).
уби́тий (приби́тий) го́рем. Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т. ін. Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко); Перед фігурою (Христа) виділявся невеличкий горбок.. То була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому Cину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови